БРАТСТВО
Укр Pус

 

Форум Партнери Написати листа
Геть демократію! Хай живе свобода!


Газета


Передплати газету "Братство"!
Наш індекс 09773


Rambler's Top100



12.09.2005 | Департамент пропаганди БРАТСТВА
11 день ув'язнення

12 вересня. Зранку прийшли батьки Аттіли. Не знаю чому, але в очі я їм дивитися не змогла. Не змогла також пояснити, за що саме посадили їхнього сина. Зателефонував адвокат, повідомив, що у Сашка з Аттілою призначено суд на 11 годину. Збираємося за лічені секунди, їдемо до Шевченківського суду. Шукаємо суддю. Ігнатченко Ніна Володимирівна переховується від спілкування. Журналісту брату Вінтовкіну все-таки вдається зловити служительку "храму Феміди", але остання відмовляється від інтерв'ю й тікає. Дивно. Невже є що приховувати? Чи в очі соромно дивитись?

Думали порозмовляти зі слідчим, та бідолаху стало шкода - тільки при нас викурив ледь не пачку цигарок (попередній слідчий вже відмовився від ведення цієї замовленої справи). А коли у коридорі він зустрічав братчиків, "мелкими перебежками" переміщувався з кабінету в кабінет. Єдине, що від нього вдалося добитися - це те, що засідання суду переноситься на 15:00. Чекаємо…

Вирішили розклеїти декілька листівок із фотографіями наших політв'язнів. Повибігали мусора, наробили галасу. Та це не головне. Уявіть, яким було наше здивування, коли один мент по формі підійшов та попросив декілька наклейок. Дали. Не шкода. І що робить міліціянт? Іде та клеїть (див. фотогалерею)! Шифрується, оглядається, але клеїть. Можливо, таким чином бажає хоча б трохи виправдатись. А може, в нього підростає син.

Хочемо з'ясувати, коли приведуть хлопців, та де конкретно буде засідання. Нас посилають з кабінету в кабінет, в яких дурнуваті секретарки не можуть скласти до купи двох слів. Не те, що відповісти внятно. Під кабінетом судді починаємо скандувати "Свободу політв'язням БРАТСТВА!", прикрашаємо двері листівками. Через три хвилини під'їжджають два автобуси "Беркуту". На рівні підсвідомості, прокинулася самоповага - на десять активістів, троє з яких дівчата - аж два автобуси… Тетяна пропонує оселитися тут і нікого не впускати.

Нарешті, приїжджає "воронок". Вибігаємо на вулицю, і бачимо хлопців. Вони теж бачать нас і посміхаються.

Хвилин сорок Аттілу з Сашком протримали на задньому дворі. З якою метою - ми зрозуміли пізніше: коли знову зайшли до приміщення, наштовхнулися на живий кордон беркутів. Показую посвідчення кореспондента, та мене просто виштовхують на сходи. Та сама участь чекає і відеооператора. Андрій проривається всередину, і встигає зробити декілька знімків. Братів ведуть неначе рецидивістів. Після цього Андрія за руки та за ноги викидають на ті ж сходи. Намагаюсь з'ясувати причину, та мене постійно виштовхують та повторюють: "у нас наказ". - Хто його дав? На якій підставі? Прізвище начальника? - Нагадуємо про порушення прав журналістів. Ігнорують.

Тим часом, біля входу в суд збирається чималий натовп: не впускають не тільки нас, але і працівників суду. Усі вкрай обурені. Такого не було навіть за часів "антинародного" режиму. Працівники міліції повністю паралізували роботу установи.

За тридцять хвилин, з третього поверху спускається адвокат. Разом із ним - Аттіла. Без наручників та конвою! Його відпустили під підписку про невиїзд. Він виходить на вулицю. Обнімається з батьком і матір'ю. Обоє плачуть.

Сашка повели до заднього двору. У кайданах.

Усі біжать до брами. Аттіла перший. За нами ломиться спецназ. Кричимо: "Паскуди, віддайте нашого брата!". "Беркут" розтягує нас у різні боки, валить на землю, викручує руки. Погрожують, що як будемо рипатись - повбивають. Тим часом, фургон увозить Олександра Башаріна - суд продовжив ув'язнення на два місяці.

З місця події - сестра Мирослава.

Фотогалерея



проповіді Дмитра Корчинського

  вул. Грушевського 16,
  2-й поверх
  Щочетверга о 19:00


Мистецький клуб
  вул. Грушевського 16,
  2-й поверх
  Щосереди о 19:00

Книги Дмитра Корчинського



Це і воно

Война в толпе

Філософія смути


Поезія брата Доктора


П’єса "Упиряки,
або Мудаки при владі."



Дневник Нео