БРАТСТВО - Д. Корчинський
index.php?newlang=ru index.php?newlang=ua english


Зробити стартовою
Додати в обране
Написати листа
Геть демократію! Хай живе свобода!
 БРАТСТВО
 СВIТ
 ЗВ’ЯЗОК
 МАТЕРIАЛИ


 Сторінки наших авторів 
BRATSTVO
D.Korchinskiy
Відеоблоґ Д.К.
Alex BORGEZE
 AttiLa
 Chaplygin-s
 Linux
 Lisichka_ua
LorkinZ
Mamka777
Mokluk
Nebratan
Sindikat 777
Vintovkin


 Пошук 
 В допомогу платникам єдиного податку 
 МПР 
 БРАТСТВО-ПРОДАКШН 
 Книги Д. Корчинського 



Це і воно

Война в толпе

Філософія смути






РУССКИЙ ВОРОНЕЖ - НАЦИОНАЛ-ПАТРИОТИЧЕСКИЙ ВОРОНЕЖСКИЙ ПОРТАЛ





Объединенная Православная Молодежь

Свободная Одесса

ТРК «Круг»


Олександр Муратов -
"Четвертий вимір"



Олесь Вахній -
"Від дзвоника до дзвоника"



П’єса "Упиряки,
або Мудаки при владі."



Дневник Нео


Шрифт для листівок


Даешь русский без правок!



 Архів 
«« Жовтень 2019 »»
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
 Наша кнопка 
БРАТСТВО - Д. Корчинський
код кнопки

Банери БРАТСТВА

Стара версія сайту

БРАТСТВО - Стрічка - ukr
БРАТСТВО - Лента - rus
 Пошук 
 Наші спонсори 

СБУ

ФСБ

MOSSAD

 

 

 


2003-2008, БРАТСТВО
Думки авторів ніколи не поділяються редакцією.
Передрук матерiалiв заохочується з посиланням на
http://bratstvo.info
 
Арешт у Чопі

Червона „дев’ятка” продовжувала переслідування. Усі вже втратили останні надії на вдалий перехід. Їдучи в машині почали обговорювати альтернативний план переходу кордону через Рахів на Румунію.

На одній із зупинок вийшов із машини, аби сходити по нужді, і ми помітили, що авто розвідки поїхало вперед, невідомо навіщо. Певно вважали, що ми їх не помітили, і вирішили таким маневром ризикнути, аби не викликати підозри. Це був шанс. Ми похапали наплічники і рвонули в гори. До кордону – всього лише п’ять кілометрів. Вечоріло, і тому велика надія була на темряву і на малу відстань до кордону.

Не озираючись, ми піднімалися вгору. Труднощі були не лише в крутому підйомі, а ще й у тому, що потрібно було заплутувати сліди від імовірних переслідувачів та їхніх псів. Ніхто точно не знав, наскільки оперативно вони працюють, і чи встигнуть підготувати переслідування в горах.

Невідомо, скільки часу ми рухались вгору, але в кінці-кінців дехто почав зменшувати темп. Вирішив, що привал у дві хвилини не сильно поставить під ризик нашу групу. Нажаль, навіть дві хвилини виявилося забагато...

Щиро здивувався, коли вже через хвилину після нашого привалу побачив першого військового, який прочісував місцевість. Та він був далеко не один. За секунду-другу ми вже нарахували до десяти прикордонників. "Облава!" - промайнуло у кожного в голові. Я був не стільки наляканий, скільки розчарований, що наша операція так просто завершується. Звісно, якби ми передбачали таку масштабну облаву, то розсіялися б одразу після входу в гущавину. Але вже пізно було щось робити. Ми лежали в траві, а навколо все кишіло прикордонниками.

Коли нас звели до дороги, я був просто вражений. На нас чекали десять іномарок та безліч невідомих людей у солідних костюмах. Кожного з нас посадили в окреме авто. Колона зі швидкістю 150 км/годину рушила по трасі. Відкрив вікно і насолоджувався краєвидами Карпат та свіжим вечірнім повітрям. Тільки в такі моменти пробиває на справжню філософію. Хороше почуття.

Нас повезли в Чоп, що знаходився за Ужгородом, а від місця затримання - у ста кілометрах.

У тюрмі нам дали можливість обирати, хто перший йтиме на допит. Пішов першим. Допит проходив нудно й нецікаво, можливо через те, що всі хотіли спати (була перша ночі). Допитували тюремний прапорщик і міліціонер невідомого походження… Хоча я особливо не цікавився. Потім мене перевели в іншу кімнату, де продовжив допит СБУшник. З ним було трохи веселіше - справу свою він знав. Ми знали про їхню обізнаність від своєї агентури. З огляду на це я й не намагався видумувати страшні історії та байки про нашу містичну появу в прикордонній зоні. Обмежився лише відповіддю, що приїхали посмажити шашлики. На усі інші запитання була лише одна відповідь: "Не пам’ятаю". А для різноманітності: "можливо", "а ви як думаєте?". На останнє він відповів:

- Я не думаю.

- Я так і знав - відповів я.

Мене попрохали роздягнутися до поясу, солдат провів огляд. Запитали, на що я жаліюся і чи не потрібен мені лікар. Я, знаючи, що хворі в нашому світі у більш вигідному становищі, ніж здорові, назвав перелік хвороб від язви до геморою і заявив, що лікар мені конче необхідний. Одного разу це мені дуже допомогло, у Шевченківському РВ міста Києва. Мені дали купу таблеток і обіцянку, що лікаря пришлють вранці, а потому відправили до однієї з камер.

Перед камерою конвойний по-змовницьки повідомив, що в камері сидить товстий грузин, від якого всіх відселили через те, що він буйний. Не встиг я обдумати це, як уже стояв у камері. Зайшовши, привітався з зацікавленим грузином, який припіднявся на ліктях. Він порадив лягати на одне з ліжок, і я, розстеливши матрац, влігся спати. Перед тим як заснути, довго розмовляли хто і як потрапив, і як ішов, і де зловили, і як там на батьківщині. У кожного на своїй.

Солдати, зрозумівши, що буйний грузин не проявляє жодного прояву агресії, пересилили до нас у камеру Лебедя, надіючись, що той точно має не сподобатись через довге волосся. Але в результаті у нас в камері склалася весела компанія. А коли Сашко дістав два косяки, які він приховав від конвойних, то Давид (так ми його називали) взагалі заволав на всю тюрму, що той - його брат. Сусідня камера почала те саме, позаяк один з косяків ми передали туди. Півночі тюрма не спала. Потім ще між солдатів довго ходили легенди про затриманих українців, які накурили всю тюрму. Ми, до речі, були єдині зі слов’ян на всю тюрму. Ще був один росіянин у третій камері, але він був опущеним, і взагалі збирався прийняти іслам, через що потрапив під загально грузинсько-українську ненависть.

Солдат, заглядаючи в "кормушку", зрозумів, що нічого не вийде, перевів Лебедя до іншої камери, а я ще довго вислуховував від грузина розповіді про те, що мій друг - це "Генацвале чєловєк".

На другий день до нас заселили всю грузинську братву, що була перед цим розселена по всіх камерах. Але всі вони вже були опрацьовані нашими братами по інших камерах і тому з повагою дивились на мене дізнавшись, що я з Братства.

Вдень постійно водили на допити, то до СБУ, то до розвідки, то до слідчого міліціонера і т.д. Знаєте, дуже солідно і кльово йти від тюрми через усю військову частину в кімнати для допитів. Іти потрібно повільно і з закладеними за спину руками, так, аби конвойний міг контролювати ситуацію. В таких переходах відчуваєш себе сильним. Відчуваєш, що ти можеш насправді все - на заваді лише конвойний.

В камерах усіх наших стали поважати і розпитувати, що ми такого зробили, що нас постійно тягають на допити, а в частину наїхало безліч невідомих офіцерів.

Окрім того, вперше за невідомодовгий термін в тюрмі дали на вечерю картоплю, і хліб не продавали, а давали безкоштовно. Всі були здивовані. Грузини зрозумівши, що можна нахабнішати, розповіли нам про те, що приїхала гуманітарна допомога. Її, до речі, продають ув’язненим по 10 євро за пакет. Ми ж почали вимагати від прапора консерви, що приїхали в гуманітарці і останній з ваганнями наказав солдату вкинути в нашу камеру чотири консерви і чотири буханки хліба. Всі були вражені. Грузини перевернули тумбочку і зробили з неї стіл. Накривши посідали їсти. Я з Дмитром сиділи на зручних місцях, як поважні гості. Коротше, у камері було свято, і їв навіть Давид, який вже три дні, як оголосив голодування (він, у принципі, завжди їв, і всіх просив не розповідати солдатам).

О третій ночі нас посадили на машини і відправили на потяг. Нам виділили СВ-вагон. Усі ми у СВ їхали вперше. З одного та з другого боку наших купе сиділи солдати з собаками, а вагон був перекритий, аби ми не втекли через сусідній вагон. На кожній більш менш великій станції підходив міліціонер і дізнавався у конвойних, чи все гаразд. При посадці до нас підійшов командир розвідки і повідомив, що нам потрібно заплатити за місця, на що ми відповіли, що взагалі, можемо йти і пішки. Тоді він поговоривши по мобільному телефону відповів, що у Львові нам передадуть гроші, і ми розрахуємося з провідником. Ще тоді в нас з’явився план кинути розвідку на ці гроші. Але вони відчули наш настрій, і тому не використовували нас як посередників.

До п’ятої години ми пили пиво і наперебій розповідали один одному різні історії. Ще при посадці усі зійшлися на тому, що будь-яким способом поїдемо вдруге, як тільки відчепимось від конвою.

Брат Боргезе


Повернутися назад

Допомогти дитині:
 
Артём Сагин – возрождение надежды
НОВИНИ

28.10.2011
Керівник собору Святого Павла в Лондоні підтримав активістів “Захопи лондонську біржу”
28.10.2011
У Китаї протестувальники побилися з поліцією
28.10.2011
Януковича побоялися показувати в прямому ефірі на відкриті "Арени Львів"
28.10.2011
Міська влада Вінниці, на "вічному вогні" поставила лічильник газу
28.10.2011
В України надто великий борг, ризик дефолту підвищився
28.10.2011
Хакери розкрили багато нюансів земельної реформи України
27.10.2011
У Львові страйкують таксисти
27.10.2011
Джон Бейнер: «Перезавантаження» з РФією час згортати
27.10.2011
Путінський "дерев`яний" рубль обвалиться більш ніж наполовину, а міжнародні резерви Росії «обнуляться»
25.10.2011
Хакери Anonymous взяли на себе відповідальність за злам сайтів з дитячим порно
25.10.2011
Турецькі танки перетнули кордон Іраку
25.10.2011
"Жітєлі донбасса" опинилися на межі "фекального потопу"
25.10.2011
РФія готується до захоплення Криму
25.10.2011
Вийшла перша книжка про Голодомор для дітей
25.10.2011
Україні на межі банківського колапсу
25.10.2011
Єврокомісія відмовилася підписувати угоду по газопроводу “Південний потік“
24.10.2011
Російська опозиція провели мітинг у Москві
24.10.2011
На Луганщині "жітєлі Донбасса" знищили пам'ятник Тарасу Шевченку
24.10.2011
Шотландія почала кампанію зі здобуття незалежності
24.10.2011
У Житомирі розмалювали білборди з Януковічем: «Спасибі жителям Донбасу». Фото
Вся стрічка новин
интересные факты

Керівник собору Святого Павла в Лондоні підтримав активістів “Захопи лондонську біржу”
Єрусалимський суд дозволив православним бити іудеїв
На Шахідські операції виходять мусульмани з вищою освітою
Данські мусульмани мають намір ввести в Копенгагені спеціальні зони, контрольовані Шаріатом
Мусульмани зажадали прибрати хрест з прапора Швейцарії
Християни Египту винуватять армію у загибелі єдиновірців
В Ізраїлі безчинствують єврейські вандали
В Єгипті тривають сутички Християн з поліцією
В Сомалі триватимуть атаки
Кожні 5 хвилин у світі вбивають Християнина
Всі факти

Розбити свій комп'ютер!

Постріляти по ворожим американським літакам


Rambler's Top100