Передплати газету "Братство"!
Наш індекс 09773
|
11.11.2005 | Костянтин Царицин
Омельченко симулює
11 листопада, ранній ранок. Люди з синіми прапорами партії „Єдність” збираються під Кабінетом Міністрів. Під’їжджає авто зі звукопідсилювачами й починається млявий протест. Вірніше, вимагання виплат з держбюджету майже мільярда гривень „київській громаді”.
Чиновників у добровільно-примусовому порядку вигнали на вулиці Києва. Кілька сотень людей - працівників комунальної сфери. Омельченко вирішив, що держбюджет заборгував йому - столичному мерові - аж 972 мільйони гривень.
Публіка привертає увагу своєю барвистістю - сюди привели всі можливі муніципальні служби міста: ШЕУ, товариство озеленювачів, працівників ЖЕКків, енергетиків, профспілка медиків - всіх, чия діяльність залежить від волі мера та підвладних йому чиновників.
Над натовпом лунають поодинокі гасла „Не допустимо порушення конституції!”, „Дайте гроші в міськбюджет!”, „Пінзеника геть!”. Роздаються листівки «Єдності», у яких Омельченко залякує киян підвищенням тарифів на міський транспорт, комунальні послуги, і відсутністю комунальних виплат. Але народ не бидло і знає ціну організованим подібним чином „народним рухам”. Розповідаючи журналістові газети „БРАТСТВО” про те, що відбувається, розчаровано, з запахом тижневого перегару, слюсар ЖЕКу одного з районів міста заявив: „Відривають від роботи, а в будинку труби порвало! Свавілля”.
Омельченко в зв’язку з поповненням державної скарбниці після продажу «Криворіжсталі», згадав, що наближаються вибори й не погано було б накласти лапу нехай не на всі, але хоча б на частину цих грошей. Потрібні «акції народного справедливого протесту». А оскільки бажаючих піти за Сан Саничем з ідеологічних мотивів не набереться й десяти, мер Києва використовує адмінресурс.
Сан Санич зігнав до Кабміну своїх „рабів”, підвідомчих йому „бюджетників”, симулюючи хвилювання народних мас. Ця симуляція якогось народного руху загрожує справжній опозиції. Бюрократія приймає форми, які використовують борці з бюрократією. І ця симуляція набирає загрозливих розмірів.
|
|
Форум
Це і воно
Філософія смути
