 |
 |
  |
|
 Форум
Партнери
Написати
листа |
 |
|
|
|
|
|||||||||||||||
Передплати газету "Братство"!
Наш індекс 09773 |
22.08.2005 | Департамент аналітики БРАТСТВА Унія в Україні – історична довідка
Не говорячи про інші міста, скажу, що у Львові відбувається: хто не уніат, той у місті жити, торгувати й у ремісничі цехи прийнятий бути не може. Мертве тіло ховати, до хворого з Тайнами Христовими відкрито йти не можна. У Вільні, коли хочуть поховати тіло православного, то повинні вивозити його в ті ворота, через які одну нечистоту міську вивозять. Ченців православних ловлять на вільній дорозі, б'ють й у в'язниці кидають. У чини цивільні людей гідних і вчених не призначають, тому тільки, що вони не уніати; простаками й нікчемами місця наповнюють на ганьбу країні нашій. Через двісті років Тарас Шевченко писав про католиків і греко-католиків: Ще як були ми козаками, А унії не чуть було. Отам-то весело жилось! Братались з вольними ляхами, Пишались вольними степами, В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата. Пишалася синами мати, Синами вольними... росли, Росли сини і веселили Старії скорбнії літа... Аж поки іменем Христа Прийшли ксьондзи і запалили Наш тихий рай. І розлили Широке море сльоз і крові, А сирот іменем Христовим Замордували, розп'яли... Поникли голови козачі, Неначе стоптана трава. Украйна плаче, стогне-плаче! За головою голова додолу пада. Кат лютує, А ксьондз скаженим язиком Кричить: "Te deum! Алілуя..." Отак-то, ляше, друже, брате! Неситії ксьондзи, магнати Нас порізнили, розвели, А ми б і досі так жили. Подай же руку козакові І серце чистее подай! І знову іменем Христовим Ми оновим наш тихий рай. 1847 рік |
 вул. Грушевського 16, 2-й поверх Щочетверга о 19:00  вул. Грушевського 16, 2-й поверх Щосереди о 19:00 
  Це і воноВойна
в толпе Філософія смути Поезія брата Доктора
П’єса "Упиряки, або Мудаки при владі." Дневник Нео | |||||||||||||
