Братство

10.02.2006 | Мавка
Парфуми на снігу

Давно не проводили акцій. Надто холодно. Я вже скучила за неповторним духом єдності й почуттю внутрішнього трепету, який буває під час наших вуличних дій. Радості не було меж, коли довідалася, що 8-го лютого будемо пікетувати посольство Франції. Тим більше, привід постояти на морозі більше ніж поважний.

"France Soir" опублікувала карикатури на „культових фігур світових релігій”, таких як Мухаммед, Будда та... Ісус Христос. У той час, як увесь ісламський світ вибухнув від обурення після карикатури на їхнього пророка Мухаммеда, християни, як православні, так і католики з протестантами, лишилися байдужими до сатиричного зображення Христа. Як можна бути спокійними, коли паплюжать твою віру?!

О 10:00 вийшли до французького посольства. Вимагаємо закриття "France Soir", офіційних вибачень від французького уряду, а заодно й закриття української газети "Сьогодні". Вона, взявши дурний приклад, теж опублікувала богоогидні карикатури.

На нас чекали. Ряди міліціонерів, автобус "Беркуту" і автозак. Журналістів - більше за нас десь утричі. Дістаємо плакат із гаслом. На сніг ставимо вино, парфуми та чіпляємо напис: "Бойкот французьким товарам". Довго, через сильний мороз, не могли розгорнути прапори. Нарешті над нашими головами піднялися червоні стяги. Скандували: "Французи, покайтесь, або начувайтесь!", "Месье повесим на дыбе!", "France Soir – ответишь за базар!". Особливо яскраво лунало гасло "Франція! Гітлер! Сатанізм!".

Закликаємо „всю цивілізовану громадськість” відмовитися від усіх атрибутів французької культури: не їсти жаб і круасани, не пити французьке вино, не постачати гарматне м'ясо у Французький легіон, не купувати парфуми, косметику й одяг "Made in France", а також не хворіти на французьку нежить.

Щоб працівники посольства відчули себе як удома, ми спалили кілька автомобілів. Бензину було мало, обмежилися іграшковими. Менти заворушилися (раптом ще бензину піднесуть?) Журналісти ломанулись до місця спалення. У повітрі зависло загальне натхнення, безперервне дзижчання об'єктивів, а через якийсь час ще й тонкий аромат дорогих парфумів. Вдихнули аромат Франції. Вогонь розгорівся, повіяв густий чорний дим, а наприкінці лишилася тільки калюжа розплавленої пластмаси на снігу. Красиво. Шкода, машини були не справжні...

Пішли так само швидко й зненацька, як і з'явилися. Веселі й натхненні. Але, все-таки, це лише репетиція. Головне в нас, як завжди, попереду.

P.S.: БРАТСТВО не відповідає за дії релігійних фанатів, обурених свавіллям французької преси.