Братство

14.01.2006 | Сестра Ульріка
Депресія

Депресія - це коли… Навіть не знаю, як правильно сформулювати… Я живу (чи існую?). І що? І нічого - вмру я.

Депресія - це коли висиш у нескінченній порожнечі, вдихаєш її мертве повітря і не знаєш, що тобі потрібно далі - дряпатися догори, чи плюнути на все і полетіти за цим своїм плювком донизу.

Транс. Озираєшся і споглядаєш ілюзію. Усе навколо ілюзія - кохання, зло, гроші, друзі, малюк, що розбив коліно і, мабуть, ще на додаток отримає від мами по шиї. І люди навкруги - актори, ілюзіоністи. Хтось - справжній талант, у когось виходить поганенько.

Боляче аж до нудоти. Втрачається сенс. Мій безсенсовий організм, в якому тече кров - качає кисень. Чи то тече концентрат безсенсового страждання?

Звідки я? Куди я? І що я? А головне - навіщо??? Як виборсатися і чи варто? Збираю залишки сил - дряпаюся догори, ламаючи нігті, збиваючи у кров руки. Невпевненим кроком виходжу із порожнечі. Продовжую жити ілюзіями. Продовжую грати свою роль. Трохи прикро. Ми - піддослідні.

Депресія - то тест на слабкість.