Братство

20.12.2005 | Департамент аналітики БРАТСТВА
Жан-Марі Ле Пен: Події у Франції - дзвінок для всієї Європи

Людина, яку називають „головним націоналістом Франції”, лідер впливової партії „Національний фронт” Жан-Марі Ле Пен ще багато років тому пророкував нинішню хвилю етнічних бунтів у Франції. Тоді йому не вірив ніхто.

- Як ви почуваєте себе в ролі Нострадамуса? Адже всі ваші пророкування здійснилися.

- Ні, я не Нострадамус, я тільки політичний діяч, який бачить далі свого носа. Для політика вміння передбачати - це головне. Я знав, що масова міграція людей, що приїжджають із країн „третього світу”, спричинить перенаселення, особливо у великих містах. І все це ляже на плечі французького народу, який змушений забезпечувати матеріальну підтримку прибульців. Ці люди приїхали сюди голіруч, і ми прийняли їх, незважаючи на те, що у Франції вже було п'ять мільйонів безробітних. Ми знали, що роботи вони не знайдуть, і все одне розселили їх, нагодували, дали їм соціальну допомогу й освіту їхнім дітям. І зараз ці діти піднялися проти нас.

Ця молодь, що приїхала сюди без жодного прагнення адаптуватися й працювати, вірить в ідеї однієї з найнебезпечніших сьогодні релігій - ісламу. Вона нехтує традиціями та звичаями країни, що їх прийняла. Для неї нічого не вартує порушувати закони і навіть вступити в конфлікт із поліцією. Рано або пізно це повинне було трапитись, і, боюся, ми ще не бачили найгіршого.

- Чи можна назвати те, що відбувається, одним словом - невдячність?

- По своїй сутності людина не вміє бути вдячною. Все гарне, що ти зробив, обертається проти тебе. Ми не можемо змусити людей, що приїхали сюди, прийняти чужу для них релігію, не можемо нав'язати їм інший спосіб життя. І сьогодні наші події є своєрідним дзвінком для Європи. Ми першими прийняли удар. І це пересторога для країн, які не розробили достатніх заходів проти міграції. Якщо Європа не одумається, вона буде змита хвилею людей із країн „третього світу”. Ще двадцять років тому президент Алжиру сказав: „Надходить час, коли зубожіли маси з півдня піднімуться й атакуватимуть північ, і ця міграція буде немирної, небратською”. Я це почув і, мені здається, був одним із небагатьох, хто це зрозумів.

- Ви вважаєте, вся проблема в ісламі?

- Дуже мало існує прикладів мирного існування людей із двох світів - ісламу та християнства. Тому що ісламісти за своєю природою - завойовники. І з нашою релігією, з нашими законами вони входять у глибоке протиріччя. У більшості західних країн релігія відділена від держави. Але цей поділ неможливий у мусульманських країнах. Іслам як такий це не тільки релігія, це - політика. І коли нам кажуть, що іслам може сусідити мирно із християнством, то мають на увазі окремих людей, але не цілі нації.

Ми вже були свідками того, з якою швидкістю поширюється будівництво мечетей. Ще сорок років тому у Франції була одна мечеть на 200 - 300 тисяч мусульман. Але приплив мігрантів збільшується в рік на півмільйона людей, і вони хочуть молитися на свій лад, вони вимагають нових мечетей. При такому потоці жодні соціальні заходи не в змозі поліпшити ситуацію. Чим більше ми даємо благ людям у пригородах, тим у більшій кількості вони прибувають сюди в надії їх одержати. Вже в деяких районах переважне населення - мусульмани. Нам кажуть: звичайно, вони мусульмани, але вони й французи. Якщо вони приймають цю національність усім серцем, тоді, будь ласка, приїздіть до нас. Але так не сталося. З огляду на зростаючий вплив ісламу на планеті, мусульманська молодь зараз почуває себе гордою за приналежність до цієї релігії - тієї, що атакує інший світ. І насамперед християнський світ, тому що християнство пробачає все і приймає все.

Іслам, як будь-яка чужа релігія в нашій країні, повинна лишатися в меншості, інакше нам це загрожує війною. Як тільки вона стане домінуючою, буде вибух.

- Якби ви були на місці міністра внутрішніх справ Саркозі, які заходи ви б ужили?

- Важко сказати, оскільки ситуація дуже складна. Але мене дивує те, що потерпілі - в основному в рядах поліцейських. Серед бунтівників практично немає поранених. Це свідчить про те, що поліцейські не одержали права на застосування сили. І створюється відчуття безкарності, що перетворює зіткнення молодих людей із поліцією на свого роду гру. Поліція іде назустріч погромникам зі щитами, а хуліганство тікає в сторони й ховається. Заколотники вдень відсипаються, оскільки в них немає роботи, і вночі знову виходять на полювання.

- Ви гадаєте, дії заколотників організовані?

- Так. Вони мають мобільні телефони, використовують Інтернет і дуже спритно та швидко повідомляють один одному інформацію. Вони в прекрасній формі, оскільки всі займаються спортом. Всім добре відомо, що в заколотників є зброя. Але поліція не має доступу до тих місць, де вона сконцентрована.

- Ви вважаєте негрів і арабів, які тут народилися, французами?

- Наш закон, що дозволяє африканським жінкам їхати сюди й народжувати дітей, які автоматично одержують французьку національність, порочний за своєю суттю. Цей закон потрібно вилучити. Адже приплив породілей постійно зростає. Щоб заслужити право зватися французом, потрібно бути гідним громадянином цієї країни.