Братство

12.01.2006 | „Високий вал”
Дмитро Корчинський: Бюрократична верхівка оволоділа мистецтвом симуляції

- Пане Дмитре, Вам не здається, що останнім часом психічно здоровій людині важко зрозуміти сутність речей? Політика нагадує чистий бізнес. Бізнес неможливий без політичного даху. Засоби масової інформації з ініціативи їх господарів перетворюються на знаряддя політичного впливу тих, хто платить. Про арешт членів БРАТСТВА, наприклад, суспільству нічого не відомо. Про це знають лише втаємничені…

- Бюрократична верхівка досконало оволоділа мистецтвом симуляції. Світотеатр Гі Дебора. Помаранчевий фестиваль - симуляція революції, симуляція суспільної активності за допомогою найнятих студентів (це ми щодня спостерігаємо в Києві), симуляція ідеології сучасними партіями, симуляція політичної боротьби у Верховній Раді тощо. Вражає те, з яким завзяттям “маленький українець” піддається цій симуляції. Втім, симуляція є його улюбленою грою. Він симулює навчання і кохання. Його будні - це симуляція життя. Справжнє життя втручається в цей театр через смерть. Французи також цікавилися євроконституцією більше, ніж “кров’ю і ґрунтом” до того, як не схильні до симуляції мусульмани почали палити їхні авто. Тепер їм доведеться відкинути ліберальну симуляцію світогляду і повернутися до радикальної правди життя. Наші політв’язні є екстремістами, бо не сприймають політичного театру, але й самі не сприймаються, не помічаються, не фіксуються співвітчизниками, які згодні, щоб театр замінив їм історію.

- Скоріш за все, Ви є прихильником чистого мистецтва? А може варто вдатися до технологій? Невже окрема особистість не здатна впливати на хід історії? Що далі? Ви плануєте боротися чи пристосовуватися до системи?

- Менеджер з продажу повинен бути технологічним. Історична постать завжди переступає через технології. Мухаммад обрав украй нетехнологічний спосіб формування ісламської умми. Все IX і XX століття революційні соціалісти в своїх гаслах нетехнологічно не рахувалися з природою та основними потребами людей. На відміну від Дж. Буша, Авраам Лінкольн не вдавався до виборчих технологій. Ми, БРАТСТВО, прагнемо до участі в історії, а не в райраді, отож, мусимо дбати не стільки за “паблік рілейшнз”, скільки за вірну екзистенцію.

- Ваш погляд на Ющенка? Що спільного з Кучмою? У чому різниця? Якось Ви сказали, що Ющенко - людина долі…

- Я Вам за “буття-в-історії”, за екзистенцію, за Лінкольна, за Мухаммада, а Ви мене питаєте за водопровідника з сусіднього ЖЕКу. Що Кучма, що, як Ви його називаєте, Ющенко, перебувають за межами високого стилю. За них нічого не “казав Заратустра”, нехай вовтузяться на конюшні, доки пан повернуться. Гайдуки розберуться…

- БРАТСТВО, яке асоціюється з Корчинським, є осібним явищем вітчизняної політики. Це - її вуличний варіант. Що ви плануєте робити далі? Змінювати характер української політики на вуличний варіант чи йти до світлих і теплих кабінетів? Яку найбільшу претензію БРАТСТВА реально реалізувати?

- БРАТСТВО прагне поставити себе в Києві так, як татари ставлять себе в Криму. Вони створили ніким не визнаний, ніким не зареєстрований меджліс і примусили з ним усіх рахуватися. Від Ялтинської адміністрації до ОБСЄ. Вони успішно воюють з бюрократією за основний ресурс - землю південного узбережжя. БРАТСТВО - це меджліс православного народу і ми наполегливо вивчаємо досвід наших татарських братів.

- Яке б визначення ви дали традиції, що панує зараз в українському суспільстві? Наприклад, у японців - це “грести проти течії - інакше змиє”, у китайців - “сидіти на березі річки і чекати, поки повз тебе пропливе труп твого ворога”. А як зараз у українців, якщо дивитися збоку?

- Кредо українців колись вдало висловив Сірко: “Нужда долає закон”. І справді, невже ми настільки тупі, що не обійти кримінального кодексу, митного законодавства та вимог МВФ.

- Ваш погляд на відзначення річниці ОУН-УПА, коли зіткнулися табори прихильників та противників реабілітації повстанців. Що символізує бійка на Хрещатику? Колись Ви писали петицію до королеви Великобританії на їхній захист.

- 15 жовтня на Хрещатику червоні мали кращий рівень організованості, більшу духовитість і витривалість. Буржуазні націоналісти виглядали блідо і першими залишили поле битви. Політики дуже виграють, коли використовують архетипи. Примари історії здатні вивести на майдан більше людей і більше їх гальванізувати, аніж нагальні соціальні проблеми. Тобто бити бандерівців вони згодні, а чиновників, які підвищують тарифи на комунальний транспорт, - ні.

Архетипи не треба аналізувати, з ними треба працювати. Коли починається їх аналізування, вони розпадаються на анекдоти і смішні парадокси. Уявіть сьогоднішніх персонажів в інших історичних обставинах. Уявіть історичних персонажів в обставинах сьогоднішніх. Ви все зрозумієте. Як використати власний архетип? Воювати з ним! Якби Степана Андрійовича воскресили, що б зробили з Віктором Андрійовичем? Те саме, що з Перацьким? Уявіть Вітренко в 1946. Типова “бандпособниця”. Більшість членів фракції КПУ, опинившись на окупованих територіях, пішли б у поліцаї. Це видно по їхніх обличчях. Сьогодні вони перешкоджають бандерівцям на Хрещатику. Нібито за те, що ті співпрацювали з фашистами.

Помаранчеві закликають до духу козацтва і саджають БРАТСТВО, яке цей дух втілює. Ми - нащадки тих, хто сидів у схронах, і тих, хто стояв на вишках. У нас у душі війна, подібна триває в душі кожного народу. Чим далі ми від сорокових, тим краще видно, що Хмельниччина, Коліївщина, Махновщина, Бандерівщина - все це одна й та сама форма існування українського народу. А поза цією формою він скніє. Україна XX століття дала історії два імені: Махна і Шухевича. Як би до них не ставитися. Важливий масштаб. Шухевича пам’ятатимуть, а імен енкаведистів - ні. Цим все сказано.